Translated by Antony M. Ludovici. With an Introduction by Ray Furness. The three works in this collection, all dating from Nietzsche's last lucid months, show him at his most stimulating and controversial: the portentous utterances of the prophet (together with the ill-defined figure of the Übermensch) are forsaken, as wit, exuberance and dazzling insights predominate, forcing the reader to face unpalatable insights and to rethink every commonly accepted 'truth'. Thinking with Nietzsche, in Jaspers' words, means holding one's own against him, and we are indeed refreshed and challenged by the vortex of his thoughts, by concepts which test and probe. In The Twilight of the Idols, The Antichrist, and Ecce Homo Nietzsche writes at breakneck speed of his provenance, his adversaries and his hopes for mankind; the books are largely epigrammatic and aphoristic, allowing this poet-philosopher to bewilder and fascinate us with their strangeness and their daring. He who fights with monsters, Nietzsche once told us, should look to it that he himself does not become one, and when you gaze long into an abyss, the abyss also gazes into you. Reader, beware. *** *** *** Три романи, які увійшли в даний збірник, написані в останні місяці розумового просвітлення Ніцше і в повній мірі розкривають його натиск і суперечливість його робіт. Більше немає пихатих і зловісних висловів пророка, як і невизначеного образу Надлюдини, в той же час домінують дотепні, радісні і яскраві ідеї, які змушують читача зіткнутися віч-на-віч з реальністю і переосмислити те, що завжди вважалося істиною. «Роздуми з Ніцше», - за словами Джаспера, - «значить відстоювати свою точку зору в розмові з ним, коли вир його ідей оживляє і розбурхує свідомість». Романи «Сутінки ідолів», «Антихрист», «Ecce Homo» Ніцше пише із запаморочливою швидкістю, наввипередки зі своїм натхненням, своїми ворогами і надіями на майбутнє людства. Творам характерна особлива епіграматичність та афористичність, що дозволяє цьому поетові-філософу вражати і зачаровувати читача своєю несхожістю і сміливістю. Ніцше сказав одного разу: «Той, хто бореться з чудовиськами, зобов'язаний стежити, щоб самому не стати таким, бо коли довго вдивляєшся в безодню, безодня також вдивляється в тебе». Стережися, читач.