Уайльд, скандальний і чарівний, більш відомий як драматург, ніж поет, запрошує читача в невідомий, інтимний світ своїх віршів. Поезія періоду становлення його поетичної творчості включає незабутню елегію, присвячену його молодшій сестрі, а також вірші скорботи про смерть батька. Також тут відображена релігійна драма його Римської прихильності і перехід до нової любові - античної Греції. Уайльд вивчає нові бажання, віддає данину найбільшим зіркам театру і поетам свого часу, з властивою імпресіоністу міццю описує пейзажі міста. Його останній шедевр - «Балади Редингської в'язниці» - розповідає зворушливу історію про хворобливий досвіді ув'язнення і спонукає до загального співчуття. Дане зібрання творів Уайльда об'єднує всі його досягнення на ниві поета.